Чому дитина погано говорить?

На все є свої причини. Їх можна визначити саме під час детального обстеження. Тільки після цього починаються заняття, що в першу чергу спрямовані на усунення причини недоліків мовлення. Це може бути невідповідність до вікових можливостей дитини, брак уваги, що приділяється зі сторони дорослих на розвиток мовлення дитини, наявність анатомічних вад, порушення слуху, зміни з боку нервової системи. Дуже важко діти переносять двомовність у сім'ї. Вони "плутаються" в безлічі схожих звуків, оскільки в різних мовах за одними й тими самими буквами часто приховуються різні звуки, тому діти користуються тільки тим звуком, який легше вимовляється. Навіть наявність меншої дитини в сім'ї може спричинити спотворення в мовленні старшої, яка, бажаючи стати також маленькою, починає наслідувати меншу. З цього довгого переліку можна зробити висновок, що вплинути на вимову може що завгодно. Але всі перелічені причини спостерігаються тільки у 30% дітей із порушеною вимовою. Що у решти? Елементарна м'язова незрілість мовленєвого апппарату, недостатня його рухливість і пластичність.

Які вправи може виконувати малюк для язикової гімнастики?

"Вовк"

Попросіть малюка показати як виє вовк (витягнути губи вперед і вимовити звук "у-у-у"). Якщо дитина не може витягнути губи, її слід навчити дути в трубочку (починаючи дути в трубочку більшого діаметра, поступово його зменшуючи).

"Кошеня"

Попросіть дитину похлебтати, як кошеня, швидко висовуючи і втягуючи язик.

"Бульбашка"

Навчіть малюка надувати щоки і різко "розривати" змичку губ.

Таким чином, язикову гімнастику можна починати змалечку, виконуючи окремі вправи.

А ось у віці трьох років можна запропонувати вже цілий комплекс. Але якщо посадити малюка і наказувати йому робити так, а потім ось так, то він і хвилини не витримає. Дитині потрібна казка про язичок, який мешкав у своєму будиночку (в роті), і ось одного разу... Придумати можна все що завгодно, головне - утримати увагу дитини. Отже, сідаємо перед дзеркалом разом із мамою, дивитимемося і слухатимемо історію, яка одного разу відбулася з язичком, наприклад таку:

"Прокинувся язичок рано-вранці, визирнув у віконце (просунути язик крізь губи), подивився на небо і сказав "Здрастуй, сонечко!" (потягнутися до носика), а потім подивився на землю, чи висушило сонечко вчорашні калюжі? (Потягнутися до підборіддя.) Озирнувся в кімнаті на годинник (рот відкритий, горизонтальні рухи язиком із куточка рота в куточок, як маятник ходиків) і зрозумів, що час іти снідати. Прийшов на кухню, узяв чашку (рот відкритий, загнути кінчик язика вгору й утримувати в такому положенні п'ять секунд, не торкаючись піднебіння і зубів) і попив молочка (хлебтальні рухи), умивався (облизування), почистив зуби (горизонтальні рухи по поверхні верхніх і нижніх зубів, зовнішній і внутрішній їх стороні) і зібрався гуляти, але виявив, що він замкнений удома на замок (губи в усмішці, зуби стулити). Спробував пролізти в шпаринку (штовхнутися язиком у зціплені зуби), але нічого не вийшло. Тоді він вирішив навести порядок у будинку. Почав складати іграшки на полички (вертикальні рухи по внутрішній стороні щік), зняв павутину зі стелі (провести кінчиком язика по піднебінню), позамітав підлогу (горизонтальні рухи під язиком) і знайшов ключик від замка. Можна йти гуляти! У дворі він гойдався на гойдалці (кілька разів вгору-униз), грав у футбол (штовхнутися язиком то в одну, то в другу щоку), поїхав на конячці (клацання язиком), пішов у ліс, де назбирав повний кошик грибів (широкий язик "приклеїти" до піднебіння і відкрити рот). А потім сів на пеньок і заграв на гармошці (розтягування вуздечки)".

Коли дитина навчиться швидко й правильно все виконувати, можна попросити її стати вчителем і навчити все це робити якусь іграшку.

Запропонуйте малюкові спробувати, йому це настільки сподобається, що завтра навіть без вашої участі він посадить перед дзеркалом іншого ведмедя, післязавтра - машинку і так далі, поки всіх не навчить. Таким чином, у щоденній грі м'язи язика міцнішатимуть. Це пришвидшить процес становлення звуків. Якщо ж вашій дитині вже виповнилося більше ніж п'ять років, а ще не відбулася нормалізація мовлення, тоді не обійтися без постановки звука. Але це робиться дуже швидко і легко, якщо язик уміє здійснювати будь-які рухи, якщо дитина може вільно ним управляти.

Коментарi